«ВОЛЯ» пропонує ухвалити Стратегію деолігархізації України

Політична партія «ВОЛЯ» ініціює закон України про засади державної стратегії деолігархізації України.

Про це заявили народний депутат, член ради партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко та член Ради партії Ольга Галабала на брифінгу у вівторок.

Юрій Дерев'янко заявив, що за 24 роки в Україні не було жодної системної державної політики, яка була б спрямована на боротьбу з олігархією.

«Цей документ має стати початком чіткої цілеспрямованої роботи над створенням державної політики для боротьби з олігархією», — підкреслив політик.

За словами Ольги Галабали, стратегія деолігархізації передбачає низку заходів. Зокрема, це перевірки законності приватизації підприємств в галузях металургії, хімії, нафтогазовій сфері; удосконалення законодавства з метою запобігання впливу олігархів на виборчий процес. Також передбачено проведення заходів із запобігання впливу олігархів на роботу представницьких органів влади та олігархізації виконавчої влади.

«Відсутність швидких та ефективних реформ, непрозоре підвищення тарифів для населення, різкі скачки валютного курсу та знецінення гривні, корупція в вищих органах влади, повільний економічний розвиток країни — все це є наслідком олігархізації влади та економіки України. Нинішня олігархізована система управління державою прирекла українців на бідність та загрожує потужним соціальним вибухом», — наголошується в Стратегії.

Документ дає чіткі визначення понять «олігарх», «пов’язана з олігархом особа» та «деолігархізація». Так, олігархом називається «особа, яка має вплив на політичну владу та надмірно збагачується завдяки використанню монопольних секторів економіки, якими заволоділа через використання корумпованого адміністративного ресурсу у приватизаційному процесі».

Також до цієї категорії законопроект відносить осіб, які вдаються «до непрозорого використання державної власності».

Щоб Стратегія деолігархізації України була реалізована результативно, у партії «ВОЛЯ» пропонують визначити уповноважений орган, який відповідатиме за загальну координацію, моніторинг і аналіз її виконання.

На думку авторів, окремими повноваженнями для формування та реалізації Стратегії деолігархізації сьогодні наділені більше десятка державних інституцій. Зокрема, це Президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Антимонопольний комітет України, Національне антикорупційне бюро, Національне агентство з питань запобігання корупції, Фонд державного майна, МВС, Генпрокуратура, СБУ та інші.

У документі наголошується, що кожна з цих інституцій вже має окремі повноваження для реалізації Стратегії деолігархізації, проте, і досі не визначена єдина державна політика деолігархізації і робота цих органів не скооринована.

Система моніторингу, згідно із документом, передбачатиме створення спеціального веб-порталу. На ньому будуть висвітлюватися всі дії та результати деолігархізації.  

Стратегія передбачає низку заходів.

По-перше, це перевірки законності приватизації підприємств в галузях металургії, хімії, нафто-газовій сфері, енергетики, машинобудування та телекомунікацій. Щодо інших галузей, то розглядатися будуть приватизаційні угоди, сума яких становила не менше 20 тисяч мінімальних заробітних плат на момент угоди (сьогодні це не менше 24,3 мільйона гривень). Починаючи з 1999 року. В Стратегії наголошується, що держава має отримати компенсації за приватизовані за заниженими цінами об'єкти. Адже за всі роки незалежності держава отримали всього 63 мільярди грн. від близько 30 тисяч проданих підприємств. Водночас, лише офіційні статки 10-ти українських олігархів, які отримані завдяки приватизованим об'єктам, складають 600 млрд. грн.

По-друге, це удосконалення законодавства з метою запобігання впливу олігархів на виборчий процес та політичні партії. Йдеться про запровадження державного фінансування діяльності партії, звітність і аудит їхнього фінансування та виборчих кампаній. Також передбачається ухвалити нове виборче законодавство, що передбачатиме вибори за пропорційними відкритими списками, заборону теле-, радіо- та зовнішньої реклами політичних партій, виборчих блоків та кандидатів на виборні посади.

По-третє, це заходи із запобігання впливу олігархів на роботу представницьких органів влади. Наприклад, автори пропонують заборонити пов'язаним з олігархом особам займати керівні посади керівника фракції політичної партії, бути керівником комітету чи комісії. Також Стратегія передбачає ухвалення законодавства щодо визначення правових засад лобіювання.

По-четверте, це заходи із запобігання олігархізації виконавчої влади. Серед них, зокрема, заборона пов'язаним з олігархами особам займати керівні посади в держорганах та на держпідприємствах протягом п'яти років з дня звільнення зі структур, пов’язаних з олігархами. Передбачається також уповноважити Національне антикорупційне бюро на ведення Реєстру олігархів та пов’язаних з ними осіб.

П'яте, це заходи щодо демонополізації. В тому числі це відкритий кадровий конкурс на призначення голови Антимонопольного комітету України, повне оновлення його складу та реформування роботи Комітету, визначення нових правил діяльності монополій. Зокрема, пропонується заборонити володіння компаніями, що одночасно видобувають, виробляють, транспортують, зберігають, продають, перепродають нафту, газ, руди, електроенергію та заборонити володіти більше як 20% будь-якого ринку.

Автори Стратегії також пропонують заборонити володіти ЗМІ власникам будь-якого іншого бізнесу. А фінансово-промисловим групам заборонити володіти банками, які стають кептивними (кишеньковими), через які вони на свої ж компанії через кредити виводять гроші вкладників, а самі банки стають банкрутами.

У партії «ВОЛЯ» наголошують, що внесений законопроект є початком загальнонаціональної дискусії щодо того, як має бути деолігархізована Україна. Планується створити робочу групу з числа народних депутатів та експертів для доопрацювання Стратегії, а також провести широке громадське обговорення ініціативи.

Нагадаємо, раніше партія «ВОЛЯ» домоглася ухвалення частини норм з поданого нею Пакету антиолігархічних законопроектів, згідно з якими компанії олігархів було позбавлено податкових пільг та наповнено Держбюджет орієнтовно на 20 млрд. гривень. Це стало можливим в результаті скасування пільг, що стосуються трансфертного ціноутворення для компаній олігархів — Пінчука, Клюєва, Ахметова, Фірташа, Коломойського, Бойка, Льовочкіна і Курченко; підвищення ренти за видобуток нафти, газу і руди, виплати дивідендів державі компанією «Укрнафта» Коломойського. 

ТЕКСТ ЗАКОНОПРОЕКТУ НИЖЧЕ

Завантажити