«ВОЛЯ» розробляє типові Статути для об’єднаних територіальних громад

Кожна об’єднана територіальна громада повинна мати Статут – «малу Конституцію», яка зможе захистити інтереси громади. Партія «ВОЛЯ» розробляє типові статути для територіальних громад Прикарпаття, враховуючи досвід Польщі та Швейцарії.

Про це повідомила член Ради партії «ВОЛЯ» Ольга Галабала під час наради з сільськими і селищними головами Івано-Франківщини. Такі наради проводяться у всіх районах області.

«Статут – мала Конституція громади, яка захистить її від розкрадання землі, від непрозорого використання майна, а також гарантуватиме повноваження сільського старости, щоб село не залишилося без голови.

Ольга Галабала наголосила на небезпеці того, що нова об’єднана громада без Статуту може стати «ласим шматком для тих, хто прийде нею керувати». - «Якщо мешканці сіл, селищ і міст не будуть реальними власниками землі, якщо не проведуть інвентаризацію і не буде створений відкритий реєстр майна територіальної громади, якщо не встановлять механізми контролю у Статуті, то ми знову отримаємо пограбовані громади, бюджет виживання, а гроші осідатимуть у кишенях чиновників, а не в громаді», – підкреслила Ольга Галабала.

До 1 червня Івано-Франківщина мала б отримати Перспективний план об’єднання громад, який визначить, які громади можуть створити територіальне об’єднання та центри потенційних громад.

«Держава зобов’язала усі області до 1 червня 2015 року подати Перспективні плани об’єднання громад, — продовжила політик. – План розробляє робоча група Облдержадміністрація, ухвалює Обласна рада, а потім затверджує Кабінет Міністрів України. Згодом, коли громади матимуть бажання добровільно об’єднатися, то зможуть зробити це так як передбачено в Перспективному плані. Це дуже поспішний процес. Але в нас немає інакшого виходу, ніж донести до людей всю інформацію та не допустити того, щоб план об’єднання був зроблений без участі громад».

Громади гірських районів Прикарпаття занепокоєні проведенням реформи, адже населенні пункти у горах мають свою специфіку – вони віддаленні один від одного. Першочергово людей хвилює транспортна доступність до шкіл, лікарень, також чи після територіального об’єднання громад, держава виконає свої фінансові зобов’язання щодо ремонту гірських доріг та покращення інфраструктури.

До прикладу, на Косівщині знаходяться поклади газу і нафти, мешканців району також турбує проблема надходжень податків від видобутку корисних копалин у бюджет територіальної громади після об’єднання.

Ольга Галабала також окреслила ризики з якими вони можуть зіткнутись вже після об’єднання і як їх можна уникнути.

Перший ризик – держава не завжди виконує свої зобов’язання. - «Чи будуть кошти на інфраструктурну субвенцію, на будівництво доріг, адміністративних центрів, садочків?»

Другий – для управління об’єднаною громадою може бракувати кваліфікованих кадрів. «Об’єднаній громаді доведеться самостійно управляти мережею шкіл, ФАПів, лікарень, самостійно призначати і утримувати муніципальну поліцію.Також громада має навчитися як наповнювати свій бюджет та розвивати територію. Виконавчий апарат ради об’єднаної громади буде мати від 20 до 50 муніципальних службовців, – зауважила Ольга Галабала.

Третій, найвагоміший ризик – землі, корисні копалини, ліси, майно громади знову можуть розкрадати. «Єдиний спосіб уникнути цього, як у всьому цивілізованому світi, прийняти Статут територіальної громади», - наголосила політик.