Ольга Галабала розповіла на Рівненщині, як правильно об’єднуватися громадам

Відсутність в регіонах повної інформації  що таке децентралізація спонукала партію  «Воля» роз’яснити  українцям суть реформи, звернути увагу на всі ризики об’єднання і внести пропозиції як їх уникнути. Для цього член Ради партії Ольга Галабала завітала до міста Дубровиця, що на Рівненщині.

«Завдання реформи децентралізації — повернути усі повноваження, фінанси на місця. Бо усе, чим нині керує в селі сільський голова,  — лише адміністративна будівля,  — зазначила Ольга Галабала. — Перший крок, який назрів давно та котрий держава планує здійснити,  — об'єднання громад. Концепцію того, як має проходити цей процес, уряд прийняв ще в квітні 2014 року. Відтоді  до прийняття відповідного закону про об'єднання територіальних громад   рік нічого не робилося. І нині об'єднання здійснюється поспіхом, держава може не виконати своїх обіцянок та зобов'язань».

Як розповідає експерт, за попередніми розрахунками, в області мають створити 45 територіальних громад, тоді як зараз на Рівненщині міських, селищних та сільських рад — 365.

Підводний камінь, на думку Галабали, полягає у тому, що об'єднання громад у майбутньому може відбутися тільки згідно з перспективним планом — лише вказані в ньому громади отримають і гроші, і повноваження.

«Якщо будемо йти добровільним шляхом, у 2016 році в кожній області об'єднається кілька громад,  — коментує експерт. — Держава вкладатиме у них великі кошти, аби показати, на скільки це вигідно. А за 2-3 роки усіх об'єднають примусово. До того ж, лише при об'єднанні усіх територіальних громад можлива ліквідація районних адміністрацій і рад».

Переваг, за словами Галабали, у здійсненні територіальної реформи багато.

Основна — що громади на свій розсуд зможуть розпоряджатися коштами, які надходять із податків та з держбюджету, здійснювати управління над усіма установами, які є на її території. Проте новостворені громади, окрім можливостей, отримають і нові обов’язки. Вони за власні кошти платитимуть заробітну плату членам виконавчого комітету, муніципальній поліції, утримуватимуть сферу ЖКГ, пожежну охорону, дбатимуть про благоустрій території та ін.

«Ніхто не зможе ухвалити в Києві рішення, скажімо, щоб закрити школу,  — додає Ольга Галабала. — Напряму громада буде отримувати субвенцію на освіту чи медицину. Але і тут є ризик: якщо держава виділятиме освітню субвенцію на одну дитину в сумі 8 тисяч гривень (що є середнім показником по державі), школі з малою наповненістю учнів цих коштів не вистачатиме. Громаді доведеться самій приймати рішення — або додатково фінансувати такий навчальний заклад зі свого бюджету, або його закривати».

Партія «Воля» радить громадам, що планують об'єднуватися, ретельно складати свій статут. Зокрема, прописувати у документі, що самі хочуть розпоряджатися землею, природними багатствами, які є на їхній території.

За матеріалами видань «Рівне вечірнє», «Сфера-ТВ»