Реформа самоврядування: держава не має права нав’язувати хто з ким має об’єднуватися

В питанні проведення реформи місцевого самоврядування влада припустилась двох ключових помилок – це примусове об’єднання громад виключно згідно з перспективним планом, який формує влада, а не на основі добровільності, та надання повноважень у проведенні реформи тим  органам, які в ній не зацікавлені. Про це заявила член Ради партії «Воля» Ольга Галабала під час ток-шоу «Дебати PRO» на тему: «Реформа самоврядування: чи виграють від цього регіони?».

«Розпочавши реформу самоврядування, влада зробила дві ключові помилки. По-перше, Мінрегіонбуд  розділив поняття прийняття перспективного плану та процес добровільного об’єднання громад. Тобто сьогодні держава визначає хто з ким має об’єднатися. Натомість спочатку потрібно було визначити хто з ким хоче добровільно об’єднуватися і на основі їх волі затверджувати перспективні плани. Це кричуща помилка! По-друге, повноваження по вирішенню цього питання  віддали органам, які в цьому не зацікавлені – це облдержадміністраціям та райдержадміністраціям, які мають бути ліквідовані або реформовані,  та  сільським головам,  яких хочуть зробити сільськими старостами», - зазначила Ольга Галабала, додавши, що  люди в селах позбавлені повної інформації як зміниться їхнє життя внаслідок реформи.

Аби захистити людей від можливих негативних наслідків сирої реформи, партія «Воля» пропонує конкретні кроки. Зокрема, прийняти статути територіальних громад та створити реєстри власності. «Кожна громада, яка входить в територіальне об’єднання повинна мати статут та реєстр власності громади, щоб люди розуміли з якою власністю вони входять в об’єднання», - вважає людина ВОЛІ.

Після проведення понад 50 зустрічей з селянами в різних регіонах України Ольга Галабала також виокремила ризики, яких найбільше побоюються люди на місцях. «Методика сформована таким чином, що громади сіл об’єднують навколо міст.  Назвіть хоча б одну міську раду, яка зараз дбає про село? Цього немає. Натомість є самодостатні села навколо яких можуть об’єднатися й інші. Другий ризик реформи – селам не передають ресурси. Людям не віддають землі та ліси поза межами населених пунктів, не передають хоча б невеликий відсоток з ренти корисних копалин. В той же час в Європі майже 80% доходів громад формують саме ці надходження», - наголошує політик. І третій ризик, який існує для громад – це відсутність статуту, який би захистив інтереси селян.  Наразі партія «Воля» розробила типовий статут, який сільські громади можуть використовувати для підготовки власних документів.

Прес-служба партії «Воля»