О. Бонюк: Відмова від інституту громадського обвинувачення – категорично необґрунтована

Побоювання президента про те, що інститут громадського обвинувачення містить загрозу правам громадян і веде до необґрунтованого карного переслідування – не мають жодного переконливого обґрунтування.  Про це заявив член Ради партії «ВОЛЯ», правозахисник Олексій Бонюк, коментуючи вето президента на закон, що запроваджував інститут громадського обвинувачення щодо корупційних справ.

«Інститут громадського обвинувачення присутній в кримінально-процесуальному кодексі, його просто треба удосконалити. Жодних порушень прав учасників процесу до цього часу не відбувалося ж? Також  закон містить гарантію захисту та відшкодування шкоди від необґрунтованого кримінального переслідування. Тому позиція вето президента виглядає лукаво.

Такий закон сприяв би попередженню хабарництва і корупції. Чиновникам стало б ризикованіше отримувати неправомірну вигоду, оскільки зараз усі випадки фіксації хабарництва фактично базуються на провокації із наступним викриттям. Громадяни ж допомагали б викривати ті випадки, які залишалися до цього часу прихованими від фіксації», - переконаний Бонюк.

Правозахисник наголосив, що президент мав запропонувати зміни для закону, а не просто відхилити його.

«Якщо президент боїться необґрунтованого переслідування, він міг би запропонувати зміни. Наприклад, зробити обов’язковим участь у процесі професійного юриста, який виступає з боку громадського обвинувача. Це сприяло б і розвитку адвокатури в Україні.  Але повна відмова від цього інституту – категорично необґрунтована», - сказав Бонюк.

Він зазначив, що після «касетного скандалу» і оприлюднення плівок Мельниченка, Конституційний суд ухвалив рішення, згідно якого до справ не можна долучати докази, що здобувалися поза процедур передбачених для органів що проводять оперативно розшукову діяльність, негласні слідчі дії та досудове розслідування. КСУ,  захищаючи Кучму від плівок Мельниченка,  своїм рішенням убезпечив чиновників від «диктофонів під диваном».

«Громадяни фактично позбавлялися можливості збирати матеріали про корупціонерів. Заветований закон був би  кроком вперед на шляху боротьби з корупцією та збором доказів про неї. Зараз ця процедура неврегульована. Так, громадяни можуть вести аудіозапис. Але, як правило, ці записи не приймаються як докази,  через рішення Конституційного суду. Позиція президента говорить, що він не готовий зробити цей крок і узаконити процедуру фіксації корупційних діянь», - підсумував Бонюк.

Нагадаємо, що відповідно до ухваленого ВРУ закону, громадським обвинувачем може бути будь-яка особа, яка є потерпілою, або має інформацію про такі протиправні дії як отримання і провокація хабара.  Цей закон надає громадському обвинувачеві право використовувати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.  При цьому отримані в такий спосіб докази за будь-яких умов повинні визнаватися допустимими.