Чому влада боїться повернення районних рад в Київ?

Ситуацію, яка склалася навколо виборів райрад у Києві, новою для нашої держави не назвати. Спочатку нікому не відома ГО "Наждак", що зареєстрована у квартирі на Борщагівці, побачила у рішенні Київради про проведення виборів до райрад якусь "зраду". Потім ці просунуті хлопці подають абсолютно безпідставний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва і домагаються свого. Сам суддя Огурцов ухвалює рішення відтермінувати проведення виборів до райрад "до вирішення справи". Апеляцію політичні сили та громадськість прогнозовано програють…. Те, що громадські організації можуть стати ширмою для політичної заказухи – зовсім не новина. Те, що рішення наших судів часто густо можна поставити під сумнів з точки зору права, але буває важко оскаржити в законному порядку – теж відомо.

На тлі цих подій суспільству нав’язується дискусія: "Кому ці райради взагалі потрібні?". І постає слушне запитання: кому так заважають ті самі райради. Їсти вони в прямому сенсі не просять: депутати райрад працюють на громадських засадах, повноваження в них, нібито невеликі. Однак, як то кажуть, є нюанс. Серед обраних депутатів райради в кожному районі мають обрати голову цього органу. І саме його, за чинним законодавством, Гарант просто зобов’язаний призначити головою райдержадміністрації. Цікаво, що після фактичного знищення районних рад у Києві, в 2010 році, ця посада нікуди не зникла. Просто призначення відбувалось без жодних консультацій з громадами, у нетрях Банкової. Відтоді і до тепер.

Якщо ж уважно подивись на положення про повноваження райрад, стає зрозуміло, що не такі вони вже й маленькі. Тут і надання пропозицій до Генплану Києва і затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд (фактично МАФів), і організація торгівлі на ринках. Це вже не кажучи про питання освіти, культури, охорони здоров’я. Тобто стає зрозумілим, що райради дають громаді реальні важелі контролю та впливу на владу і на господарську діяльність всього району. В цій ситуації незалежний голова райдержадміністрації, який несе відповідальність перед своїми виборцями – цій владі не потрібен. Ба більше, може бути небезпечним. Набагато зручніше мати в кожному районі столиці "свою людину", яка можна смикати за мотузки і вирішувати всі питання одним телефонним дзвінком. Адже кожен незаконний МАФ, самочинна платна парковка, знищений під забудову сквер – так легко перетворюються на "вдячність" тих, хто тобі за це винен. І це багатьох влаштовує. Як і постійні балачки про громадянське суспільство і самоврядну громаду, без створення реальних умов для їхнього існування.

Але саме райради є тим самим інструментом впливу громади на владні рішення в районах столиці! І саме депутати райрад є тими самими небайдужими сусідами, які не просто жаліються на життя, а готові зробити щось власними силами. А також, що важливо, донести думку громади до такого самого обраного, а не просто призначеного голови райдержадміністрації. Такий механізм, якщо він справді дієвий, докорінно змінює роль громади в управлінні містом. Можна роками дзвонити на гарячу лінію Київради, або закидати міського голову зверненнями, отримуючи у відповідь демонстративні акції під пильним оком телебачення, без реального і системного вирішення проблеми. Але на моє переконання, киянам давно потрібно брати на себе відповідальність, повноваження і ставати господарями в своєму будинку, районі, місті. Саме для цього і потрібно повернути райради і якнайшвидше провести вибори у столиці. Інакше – всі наші прагнення жити у європейському місті, з чистими подвір’ями, зручною інфраструктурою та працюючим вуличним освітленням так і залишаться на рівні перспективи, яка ніяк не наблизиться.

За матеріалами "Обозреватель"