Активний громадський діяч, член партії «ВОЛЯ», за освітою інженер-механік, а віднедавна сільський голова Ганнусівки Тисменицького району Ігор Лукашевич є наймолодшим з війтів Прикарпаття. У свій молодий вік 23 роки, цей цілеспрямований очільник села у роботі керується принципом «постукай, і тобі відчинять». Він однозначний у своїх переконаннях: якщо дієш на благо громади, маєш підтримку однопартійців і непереборне бажання зробити своє село прикладом для наслідування - зміни реальні. Йому вже вдалось багато зробити, так, нещодавно він організував свято до річниці Ганнусівки.
Про це, а також про успіхи та труднощі в роботі сільського голови спілкуємося з Ігорем Лукашевичом в інтерв’ю.
- Пане Ігор, в такому молодому віці люди зазвичай хочуть відпочивати та не перейматись чужими проблемами. Чому вирішили піти в політику і стати сільським головою?
На посаду сільського голови потрапив випадково. У планах було стати депутатом районної ради, але в Ганнусівці не було жодного, хто б хотів очолити село. Мій молодий запал дав про себе знати і я подумав «чому б і не спробувати?».У селі понад 900 виборців, з яких мене підтримали близько 700, що дуже приємно. А в політиці я вже досить довго, зустрів таких як я молодих ініціативних людей з якими ми, можна сказати, і почали створювати партію «ВОЛЯ». Ці люди по-новому бачать наш край, хочуть щось міняти, щоб жити по-європейськи. Я часто подорожую за кордон і розумію, що теж хочу бачити Україну європейською. Усвідомив, що коли сидиш на місці і жалієшся на погане життя то ніколи не досягнеш бажаного. От і вирішив починати зміни з себе і діяти. І проблеми односельців не є для мене чужими, ми всі в селі як одна сім’я: ти допоможеш і при потребі допоможуть тобі.
- Як відреагували односельчани, коли їх село очолила така молода людина?
Спочатку упереджене ставлення з боку односельців було: «От малий прийшов. Що він знає?». Але зараз від людей відчуваю підтримку. Я розумію, що повагу та довіру треба заслужити чесною роботою та корисними справами, над чим зараз і працюю.
Крім того, я отримав і підтримку від колективу, як досі працював і сільській раді. Ці люди не просто прийняли мене як очільника села і нову людину, ці люди довірилися і у нас вийшла чудова команда.
- Чи вдалось вже зробити якісь корисні справи?
Головне, щоб все в селі робилось на благо жителів та для того, щоб покращити їх життя.Буквально за два-три місяці після обрання мене сільським головою, я разом з депутатами райради від нашого села звернулись за допомогою – ми постукали і нам відчинили. З районного бюджету виділили кошти, за які ми вирішили наболіле питання - здійснили заміну вікон і дверей в амбулаторії. Нещодавно на сесії районної ради нам виділили 70 тис грн. – хочемо за ці кошти провести капітальний ремонт громадської вбиральні в центрі села. У нас є багато туристів, часто проїжджають селом велосипедисти, тому є потреба полагодити вбиральню, щоб наше село було культурним як європейські. Також, ми спрямували кошти на освітлення деяких провулків. Ближчим часом будемо встановлювати вказівники вулиць. Планую ще налагодити співпрацю з районною владою та отримати кошти на облагородження території біля амбулаторії до кінця року.
- Ви, мабуть, часто спілкуєтесь з односельцями. Які ще проблеми турбують мешканці Ганнусівки?
Так, намагаюсь вислухати всіх, бо розумію, що люди покладають на мене надії. Сам добре знаю, що великою проблемою, яку бачить будь-яка людина яка проїджає через наше село – це дороги, ця проблема є і на рівні району і цілої області. Також люди скаржаться, що в посуху пропадає вода в криницях. Ще одною проблемою є водовідведення, хотілося б щоб наше село було більш централізоване, мало свій водогін і каналізацію. Докладатиму всіх зусиль, щоб їх вирішити. Поширеною проблемою по Україні є стихійні сміттєзвалища. Так от, пишаюсь, що моє село чисте, таких проблем в нас немає, з фірмами у нас укладені відповідні договори, тому сміття завжди вивозиться. Та й самі люди у нас слідкують за чистотою. Днями відзначали День села, то ніхто не смітив, як це зазвичай буває після подібних заходів.
- Поділіться, як ж мешканці Ганнусівки відзначали 579 річницю села?
Відзначали у дуже святковій атмосфері, взагалі вважаю, що такі заходи дуже зближують людей, тому охоче взявся за його організацію. Організували свято з двома моїми другами, але День села не відбувся б якщо б не було підтримки. Підтримки з боку людей, підприємців, моїх однопартійців, які допомогли фінансово. Вдячний односельцям які теж долучились. Спочатку дуже хвилювався, бо подібний захід організовую вперше, але свято вдалось, мешканці задоволені,кажуть «такий молодий, а яке свято зумів організувати!». Наступного року Ганнусівка відзначатиме ювілей і я вже маю великі плани.
- Скоро буде вже рік, як ви очолюєте Ганнусівку. Чи не шкодуєте, що в свої молоді роки стали війтом?
Скажу чесно, перші тижні роботи було тяжко, не все вдавалось, та й робота не з легких. Але зараз я став таким собі господарником в селі, як є газда в хаті, так і є газда в селі. І зараз я розумію, що воно того варте, адже приємно робити корисні справи для рідної домівки та великої родини жителів Ганнусівки.
