Інформаційна довідка:
У 2011 році Івано-Франківська обласна рада прийняла “Положення про порядок проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області”.
Протягом 2011-2015 років видано 45 дозволів на проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт. Станом на зараз лише 7 об’єктів здані в експлуатацію, на 15 об’єктах роботи ще здійснюються, 7 дозволів анульовано, на решті об’єктів роботи розпочаті, але так і не завершені.
З березня 2015 року команда «ВОЛІ» починає займатись питанням незаконного видобутку шутрів, проводить інспектування об’єктів, виявляє численні порушення, звертається до правоохоронних органів, на що отримує постійні відписки.
Грудень 2015 року - Ольга Галабала стає заступником голови облради. Призупиняє погодження нових дозволів на проведення руслоочисних і руслорегулювальних робіт. Через принципову позицію у боротьбі з шутровою та лісовою мафіями Ольгу Галабалу звільняють з посади, депутати звинувачують її у популізмі та неправдивих свідченнях. Галабала звертається до прокуратури з проханням скасувати Положення. В серпні облрада отримує лист від прокуратури, де встановлені факти незаконності норм цього Положення з вимогою врегулювати це питання.
На сесії обласної ради 23 вересня 2016 року депутати голосують за скасування Положення від 2011 року.
Про боротьбу «ВОЛІ» з незаконним видобутком піщано-гравійної суміші, екологічну ситуацію на річках Прикарпаття та вирішення цієї проблеми спілкуємось з очільницею фракції «ВОЛЯ» в облраді Ольгою Галабалою.
- Пані Олю, останнім часом значного розголосу набуло проведення руслоочисних і руслорегулювальних, Ви заявляли про їх незаконність ще у грудні 2015 року. Чому?
Ще півтори роки тому до нас почали звертатись люди зі скаргами на те, що в районах області масово незаконно видобувають піщано-гравійну суміш, вода в криницях зникає, а річки міліють. І ми з командою «ВОЛІ» почали вивчати це питання. Ми зрозуміли, що законно “шутр” може видобуватись на спеціальних промислових кар’єрах. Таких в нашій області є 22, але реально діючих - лише 11. Весь решта видобуток здійснюється нелегально: або так званим «чорними шутровиками», які просто вивозять машинами гравій без жодних документів, або ж під видом природоохоронних заходів - руслоочисних та руслорегулювальних робіт.
І якщо “чорні шутровики” не могли вивезти великий об’єм з річки, то з місць проведення руслоочисних і руслорегулювальних робіт вивозиться від 10 до 50 машин піщано-гравійної суміші за день. Можливість вивозити таким чином гравій дало Положення обласної ради про руслоочисні і руслорегулювальні роботи від 2011 року. Його суть можна звести до простої формули: сільська рада звертається з проханням здійснити роботи з розчистки чи регулювання русла ріки, обласне управління водних ресурсів за погодженням з екологічною комісією облради виготовляють проект на такі роботи і через конкурс обирають компанію, яка готова безкоштовно зробити такі роботи. Натомість, фірма-підрядник може реалізовувати наноси, які вона видалить внаслідок прочистки “острівка” чи здійснення прокопу і таким чином компенсувати собі вартість робіт. Але тут є одне “але” - я проаналізувала проектно-кошторисну документацію на ці роботи, договори, перевірила розрахунки і побачила, що в середньому вартість такої роботи складає від 600 тис. грн. до 1,5 млн.грн., а вартість об'єму наносів, що можуть бути вивезені з ділянки - 200-300 тис.грн. Виходить, що в нас в області майже всі фірми, які проводили роботи є благодійниками. Це є все проекти, які завідома мають корупційні ознаки. Проводячи такі роботи, підприємці отримали доступ до великих масштабів піщано-гравійної суміші, та стали її незаконно видобувати.
У великому збитку є й місцеві громади. Адже за легальний видобуток гравію має сплачуватися рента і податки. До прикладу, один легальний кар’єр давав до 1 мільйона грн. на рік ренти до сільської ради.
-Чому ці роботи виконують підприємці?
Взагалі, і руслорегулювання, і руслоочистка є природоохоронніми заходами, мета яких - вирішити екологічну проблему, а не видобувати гравій. Регулювання русла ріки проводиться коли внаслідок повені чи іншого природного явища, русло змінило свій напрямок і через це може підтопити населений пункт. Розчистка русла – коли посеред ріки утворився острівок, через який розтікається ріка і розмиває береги, підтоплює, тому цей острівок треба забрати.
І до 2011 року ці роботи здійснювало управління водних ресурсів. А в 2010 році управлінню водних ресурсів заборонили вивозити піщано-гравійну суміш за межі ріки при здійснення робіт з розчистки і регулювання русел. І очевидно, що виконувати такі роботи стало не цікаво. А от щодо підприємців такої заборони не було.
-До якої екологічної ситуації призвели руслоочисні і руслорегулювальні роботи за цим Положенням?
За 5 років роботи погоджені на 45 об'єктах. Я особисто з командою «ВОЛІ» проїхала більшість з цих 45 об’єктів. На 7 об’єктах роботи начебто здані, але на більшості - зроблені погано. На 15 об’єктах зараз ще тривають роботи, але тільки на 2-ох з них роботи зроблені на 45%, на решті фактично нічого немає. На решті об’єктів роботи почали, проводили 1 чи 2 роки, нічого не зробили і кинули. Більше того, місця руслорегулювальних робіт перетворилися на справжню екологічну катастрофу. До прикладу, урочище Панське Перегінської сільської ради. Коли ми приїхали на місце здійснення робіт, то побачили поза межами проекту величезні 2-3 метрові ями, які залишилися після вибору “шутру”. Що мене вразило - самовільно перекрито русло заповідної річки Лімниця! Приблизно 1 кілометр всохшого русла колись найчистішої річки в Європі я думаю не залишило б байдужим нікого, хто б це побачив на власні очі. Дальше стояв трактор, а біля нього машина, яка чекала на завантаження гравію. Коли нас побачили, водій машини вскочив в неї і втік, а водій ескалатора сказав, що взагалі не знає хто це, а він робить дорогу. Хоча ніяким проектом дорога не передбачена. За метрів 50 від цього місця, в межах водоохоронної зони стоїть промислова “дробівка”. Хоча природоохоронна зона заповідної річки Лімниця становить 100 метрів. Так виглядають в реальності природоохоронні заходи, які назвали руслоочисниними і руслорегулювальними роботами.
Наслідок цього – зникнення води в криницях, зменшення води в річці, затоплення сіл під час стихій. В підсумку за 5 років ми отримали близько 40 міць екологічних катастроф, на які потрібно витратити десятки мільйонів гривень.
-Що ви стали робити у боротьбі з проблемою незаконного видобутку шутрів та як на це реагували депутати обласної ради?
Ще коли я була заступником голови облради, в грудні 2015 року в ефірі 402 каналу я гостро підняла питання руслоочисних робіт, заявила що під ними ховаються корупційні схеми за якими проводиться незаконний видобуток піщано-гравійної суміші. Це викликало величезний резонанс в обласній раді і шквал критики в нашу сторону. Всі депутати казали, що фракція «ВОЛЯ» піариться, а я даю неправдиву інформацію та необгрунтовано звинувачую депутатів в корупції.
Я стала витребувати всю документацію з облводгоспу, провела наради з управлінням водних ресурсів, зобов’язала публікувати інформацію про руслоочисні і руслорегулювальні роботи, намагалась проводити таку політику, щоб поки не буде вивчено це питання, не видавались нові дозволи (коли я була заступником голови облради жодного нового погодження на ці роботи так і не видали). Навесні ми провели велику нараду в управлінні водних ресурсів разом з громадськими активісти, де ми чітко встановили в чому полягала корупційність цього Положення. Всім було зрозуміло, що ми можем швидко припинити зловживання у руслоочисних і руслорегулювальних роботах. Моя активна робота по припиненню незаконного видобутку шутрів призвела до того, що депутати облради проголосували за моє звільнення з посади заступника голови. Але ми продовжили інспектувати місця де проводяться ці роботи, всі відомі нам факти порушень скерували до обласної прокуратури. Проаналізувавши всі факти, прокуратура заявила, що дійсно під прикриттям руслоочисних робіт відбувається незаконний видобуток піщано-гравійної суміші і звернулася з відповідним листом до облради. 23 вересня відбувалася сесія, під час якої Положення скасоване.
Проте я хочу наголосити, що неправильно говорити, що скасування Положення - це досягнення якоїсь однієї людини. Те, що я розповіла, це лише невелика частинка роботи, яку робила я та команда “ВОЛІ”. А результат, який ми сьогодні маємо - це синергія спільної боротьби в першу чергу громадських активістів, журналістів-розслідувальників, які також більше року викривали цю схему, та небайдужих людей в своїх громадах, які займали активну позицію. Це дуже важливо. Бо в такій важкій боротьбі сам по-собі ніхто ні на що не здатен. Політики мають завжди спокусу “одягнути” перемогу на себе, тому я прошу Вас подати в інтерв’ю цю інформацію.
-Чи змінить скасування цього Положення екологічну ситуацію на річках?
Скасування цього Положення означає лиш те, що нові дозволи не будуть видаватись. Але в нас все ще є 40 екологічних проблем - об’єктів, на яких здійснювалися руслоочисні та руслорегулювальні роботи і до яких призвів безконтрольний видобуток шутрів в промислових масштабах протягом 5-ти років.
Для їх усунення, на сесії депутати підтримали мою пропозицію зобов’язати управління водних ресурсів протягом двох місяців відкрито разом з громадськістю, журналістами провести інспектування всіх об’єктів де проводились ці роботи. Там де будуть зафіксовані порушення – нарахувати екологічні збитки та їх ліквідувати. Крім того, там де роботи проводяться з порушеннями - анулювати дію погоджень на проведення робіт. Ці два місяці надзвичайно важливою є роль мешканців громад.
- А як далі виконувати руслоочисні та руслорегулювальні роботи?
На моє переконання, природоохоронні заходи має виконувати управління водних ресурсів або приватні фірми, але отримують кошти за ті роботи, які вони роблять. І дотримуватися заборони вивозити піщано-гравійну суміш за межі річки. Ще раз можливо повторюся, але ми маємо чітко розмежувати - природоохоронний захід - це одне, а видобування гравію - інше. Тоді ми дійсно будемо вирішувати екологічну проблеми, а не здійснювати незаконний видобуток.
Івано-Франківська область має другий найбільший екологічний обласний бюджет в Україні. Якщо б ми з 2011 року хоча б 10% цих коштів спрямовували на здійснення руслоочисних робіт (а це порядка 10 млн. грн. на рік), то за 5 років ми б мали мінімум 50 зроблених об’єктів і реально вирішених екологічних проблем, а не 40 екологічних катастроф і багатомільйонні збитки, які маємо зараз.
-Як ж бути з видобутком піщано-гравійної суміші, яка необхідна для доріг та для потреб звичайних людей?
Справді, перед нами стоїть і проблема видобутку піщано-гравійної суміші – це той матеріал який необхідно видобувати, бо він використовується для будівництва доріг та інших робіт. Нам потрібно вирішити де і як, легально, без шкоди для людей та екології, видобувати гравій. Для цього у нас в області вже є 22 ділянки. Треба врегулювати це питання з Держгеонадрами, щоб підприємцям швидко, без бюрократизму та корупційності видавали спецдозволи та погоджувати гірничі відводи на видобуток, і щоб вони сплачували за це ренту.
А люди завжди брали з річок “шутри” для своїх господарських потреб, і ми не можемо з них робити злодіїв. Ми повинні дати людям таку можливість, але щоб вона не завдавала шкоди для екології та під нею не ховались зловживання. Тому це питання треба врегулювати в законодавчому полі. І це ще один механізм, який швидко має бути напрацьований.
- Під час розгляду питання на сесії обласної у вас виникли непорозуміння та перепалки, можете це прокоментувати?
Мене обурило, що було бажання просто зняти з себе відповідальність за ці роботи, а не думати яким чином тепер вирішувати екологічні проблеми, до яких призвело Положення і яким чином організувати роботу так, щоб наші річки дійсно зберігалися: щоб доглядалися русла, робилися берегоукріплення, будувалися очисні споруди, проводилися протипаводкові заходи. Але цього не було.
Положення про руслоочисні роботи приймалося у 2011 році. Підписував Положення тодішній голова облради Олександр Максимович Сич, який і зараз головує. Я занадто добре зсередини знаю специфіку роботи облради, щоб мати ілюзії про те, що голова щось не вирішує чи немає на щось впливу. Крім того, згідно з законом голова облради здійснює організацію контролю за виконанням рішень, а сам контроль за виконанням Положення був покладений на Остапа Васильовича Дзесу - тодішнього заступника голови облради, а нинішнього керівника фракції БПП “Солідарність”. За 5 років дії Положення питання незаконного видобування піщано-гравійної суміші не обговорювалося в сесійному залі, а саме Положення не ставилося під сумнів!
На сесії пан Сич сказав, що за всі 5 років правоохоронні органи не зверталися щодо порушення закону, яке спричиняє Положення, а пан Дзеса сказав, що хіба ж він сам мав їздити на об’єкти і перевіряти - це не справа депутатів.
Звичайно, легко прийнятии рішення, яке призвело до таких наслідків як маємо сьогодні, але дуже важко наважитися взяти відповідальність і результативно вирішувати проблеми.
