Навесні цього року команда партії «ВОЛЯ» оголосила війну лісовій мафії. Вони вивчали документи, аналізували законодавство, спілкувались з фахівцями, об’їздили десятки лісосік, де було виявлено безліч зловживань і порушень. Волівці стали бити на сполох: до проблеми привернули увагу громадськості, загальнонаціональних ЗМІ та, навіть, державного керівництва. У травні місяці реагуючи на ці порушення область відвідав Міністр екології Остап Семерак, після чого звільнили голову Державного лісового агентства та тимчасово заборонили проведення суцільних санітарних рубок у межах заповідників та природних парків, що належать до сфери управління Мінприроди. Про незаконну вирубку лісу стали відкрито говорити, факти зловживань все частіше фіксуються як активістами «ВОЛІ» так і місцевими жителями. Питання набуло величезного розголосу.
Днями його обговорили і обласні обранці на виїзній сесії на території Вигодського лісгоспу. Про проблеми у лісовому господарстві та результати сесії спілкуємося з депутатами від партії «ВОЛЯ».
Сесія обласної ради зобов’язала всіх лісокористувачів погоджувати санітарні рубки з місцевими радами.
Ольга ГАЛАБАЛА, депутат обласної ради: «Від сьогодні громади мають чітко знати і вимагати дотримання цього правила - будь-яка санітарна чи інша рубка (окрім рубок головного користування), яку планують здійснювати на території сільської чи міської ради, має погоджуватися на сесії цієї ради. Це означає, що тепер дуже важко буде «намалювати», що дерева масово похворіли, а, насправді, вирубати здорові дерева. Громада наперед знатиме, де планується такий «оздоровчий захід», зможе виїхати та перевірити законність рубок. Те, що це питання розглядатиметься на сесії місцевої ради є гарантом того, що все знову не перетвориться на кулуарщину. Адже в кожній місцевій раді точно є чесні та порядні люди, яким болить те як нищаться наші ліси і які не будуть сидіти мовчки».
Таке рішення обласної ради може припинити дуже багато зловживань, адже під виглядом санітарних рубок, головна ціль яких - оздоровлення лісу та захист його від шкідників, відбувається вирубка здорової деревини, яка заготовляється як ділова. Шокує статистика: в 70-х роках заготовляли 5% ділової деревини від санітарних рубок, в 80-90 их - 10-15%, за 2015 рік заготовили аж 60%. При цьому, рубається ліс, який за своїм віком, стиглістю, категорією (захисні та інші ліси) не можна було б відвести як рубку головного користування.
Такими привабливими ці рубки є через те, що не потребують ні довгострокового планування, ні погодження. Рішення приймається та контролюється на місцевому рівні - обласним управлінням лісового та мисливського господарства та лісгоспом. Як керівники цих установ вирішили – так і рубають.
Це обурює місцевих жителів не лише через масову вирубку дерев, але й через те, що без їх відома використовуються місцеві дороги для перевезення деревини, які через великий потік лісовозів руйнуються. Також, без їх відома використовують пасовища, де лісники роблять склади деревини. Згідно з Конституцією, ліси є надбанням громад, але з ними ніхто нічого не погоджує. На сесії депутати зробили перший крок аби припинити такі зловживання. Це дозволить встановити громадський контроль, та не допустити масове вирубування здорової деревини.
Повна прозорість діяльності лісгоспів - запорука вирішення проблеми незаконних рубок
Марія РУДИК, депутат обласної ради: «Масовим і частим зловживанням є так звані незаконні рубки. Проте, працівники лісового господарства в першу чергу трактують незаконні рубки як те, що хтось пішов собі в ліс і зрубав дерева. Але ми всі добре розуміємо, що от - так просто зайти в ліс і зрубати дерева без відома лісника мало хто зможе. Обсяг таких зловживань в області складає лише максимум дві тисячі метрів кубічних в рік. Водночас, в десятки разів більше незаконних рубок відбуваються через спекулювання з площею лісосіки та кубатурою, тобто виходом ділової деревини з цієї лісосіки. Тільки на одній лісосіці можуть незаконно вирубати 100-150 кубів деревини. Бо, до прикладу, виділяють площу рубки 1,5 га, а реально рубають 2 га. Чи вихід ділової деревини з лісосіки складаю 400 м3, а по документах записують 250 м3. Такі зловживання ми неодноразово виявляли виїжджаючи на місця рубок. Інформація в документах про площу і кубатуру деревини не відповідає тому, що є насправді. Нібито документи на рубки є, все законно, але рубають набагато більше, ще й цінну здорову деревину».
Обласна рада зробила лише півкроку для того, щоб почати вирішувати цю проблему. За пропозицією фракції «ВОЛЯ» було прийнято рішення про те, щоб в відкритому доступі публікувалася інформація про те, якийсь підприємець розробляє яку лісосіку. Ми неодноразово бачили, якими захаращеними залишають після себе лісосіки, але не знали, хто несе за це відповідальність.
На жаль, інша наша пропозиція, яка б забезпечила громадський контроль прийнята не була. Фракція «ВОЛЯ» пропонувала публікувати у відкритому доступі GPS координати всіх ділянок, де проведена чи планується до проведення рубка, для того аби кожна людина могла знати де саме планується рубка і піти перевірити це місце. Зараз на сайті лісгоспів є лише інформація щодо місце проведення рубки такого типу «24 квартал, 5 виділ». Звичайній людині це нічого не говорить. Визначити де саме є ця ділянка неможливо.
Для припинення незаконних рубок «ВОЛЯ» на державному рівні вимагатиме посилення кримінальної відповідальності за такі рубки. Як і чіткого визначення самого поняття «незаконна рубка». Ми знаємо, що Європа рухається в цьому плані радикальними методами. В нашої країни-сусіда Румунії незаконну рубку площею більше як 1га прирівняли до терористичного акту та визнали посяганням на безпеку держави.
Впровадження механізмів дрібного відпуску деревини для місцевого населення, забезпечення деревиною місцевих підприємців та необхідність окремого обговорення проблемних питань діяльності національних парків в області.
Олег АТАМАНЮК, депутат обласної ради:
«В обласній раді я представляю інтереси мешканців гірського Косівського району. І я бачу, з якими проблемами зіштовхуються місцеві мешканці - коли їм важко законно отримати деревину для своїх потреб. Не говорячи вже про те, що майстри, які виготовляють сувеніри, народні інструменти мають постійно знаходити різноманітні способи отримання сировини, замість того, щоб мати механізми прозорого її отримання. Тому за пропозицією фракції «ВОЛЯ» ми звернулися до Державного лісового агентства з проханням напрацювати правила дрібного відпуску деревини для господарських потреб людям, які проживають в важкодоступних гірських районах. Раніше такий механізм існував, але через масові зловживання був скасований. Але від цього зловживань не зменшилося, просто все перейшло «в тінь». Наше завдання - напрацювати прозорий і чесний механізм, який би дав змогу отримувати людям деревину для своїх побутових потреб».
Обласна рада підтримала пропозицію фракції «ВОЛЯ» та звернулася до Кабінету Міністрів щодо необхідності розробки системи укладання прямих контрактів з місцевими підприємцями, які здійснюють глибоку переробку деревини, мають офіційно оформлених працівників та сплачують податки.
Також, «ВОЛЯ» домагатиметься, щоб на окремій сесії обговорили питання діяльності національних парків та заповідників на території області. Адже ми маємо говорити не лише про розширення меж нацпарків, а про розширення природоохоронної зони та водночас, вирішення проблем громад які межують з парками. В деяких нацпаркам на одиницю площі рубаєтся більше, ніж у лісгоспі, а господарська зона, де дозволені рубки, є більшою, ніж природоохоронна. При цьому, 96% прибутку нацпарк отримує від рубок, і лише 4% від рекреації. Це абсолютно ненормальна ситуація. Так ми ризикуємо взагалі нівелювати поняття і суть національних парків. Тут ховається і ще одна проблема, яка стосується відчуження територій, до прикладу, у Косівському районі 114 гектарів природно-заповідного фонду опинилися в приватній власності. Всі ці питання потребують детального аналізу, окремого розгляду та швидкого вирішення.
Комунальне підприємство «Івано-Франківськоблагроліс» потребує розгляду проблем діяльності на окремій сесії облради
Ольга ФЕДИШИНА, депутат обласної ради: «ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» контролює та координує роботу семи підприємств: чотирьох спеціалізованих агролісів - Богородчанського, Долинського, Коломийського, Надвірнянського; Снятинського спеціалізованого агролісництва, Верховинського районного лісгоспу та Косівського районного підприємства «Райагроліс». Лісовий фонд складає понад 73 тисячі гектарів і 12% від всіх лісів області. Ситуація з діяльністю цього підприємства є кричущою, представники громад фіксують все більше порушень, звертаються до правоохоронних органів. Згідно з інформацією Надвірнянського відділу поліції, лише за 2015-2016 роки за фактами порушення законодавства на території Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу відкрито 6 кримінальних проваджень. З них 3 – за фактами незаконної порубки лісу, ще 3 – щодо службової недбалості працівників Надвірнянського спеціалізованого агролісгоспу.
При цьому, мова йде про наше обласне комунальне підприємством, де б ми мали в першу чергу наводити лад та показувати приклад відповідального лісогосподарювання».
Електронного обліку деревини облагроліс не має, 64% рубок проводяться як санітарні, прибутковість низька. Обласна рада підтримала, що питання облагролісу повинно бути розглянуте на окремій сесії і ми закликаємо всі громади, на території яких працює комунальний лісгосп повідомляти про порушення.
Ситуація з Карпатськими лісами катастрофічна. Кабмін має прийняти окрему Державну програму збереження Карпат.
Ольга ГАЛАБАЛА: «Ситуацію з Карпатськими лісами можна назвати катастрофічною. Адже в повоєнні роки Карпати були вирубані більше як на 50%. Івано-Франківські науковці стверджують, що обсяг вирубки сягнув навіть 70%. Далі більшість території засаджували високопродуктивною культурою смерічників, яка, проте, є нетиповою для наших буково-ялівцевих лісів».
Сьогодні ми пожинаємо плоди такого господарювання: маємо масове всихання смерек та повені, адже відбулося зниження захисної та водорегулювальної ролі лісів. Ліси, що сформувалися внаслідок такого господарювання є одновіковими і одноярусними, а отже і нестійкими до вітровалів та до шкідників.
Але ж і той спосіб господарювання, який ми ведемо зараз - суцільносічні рубки - не змінюють на краще стану Карпатських гір. Після суцільної рубки без подальшого належного догляду за культурами, формується такий самий одновіковий та одноярусний ліс. Крім того, від таких рубок наші Карпати виглядають як решето з дірками. Це ходіння по замкнутому колу, яке матиме наслідком знищення Карпат.
Для того, щоб врятувати Карпати ми потребуємо переходу до зовсім іншої системи ведення лісового господарства - наближеного до природи лісництва. Це означає відмову від суцільносічних рубок та перехід до вибіркової системи рубання, переформування похідних, віддалених та перехідних деревостанів у різновікові мішані, використання сучасної екологічно ощадливої системи розробки, в тому числі кінному та канатному способу. Для цього необхідні як спеціалізована нова техніка, так і мережа лісових доріг. За попередніми підрахунками - близько 1 мільярда гривень. Аби залучити ці кошти та перейти на такий спосіб господарювання на території Карпатських областей, фракція «ВОЛЯ» запропонувала
та облрада звернулася до Кабміну щодо розробки Державної програми збереження Карпат. Ця програма дасть змогу змінити той підхід до господарювання який призвів до катастрофічної ситуації в лісах, та виробити нову систему вирубування, висадження та догляду за лісами.
