Громада Верховинщини категорично проти розширення меж НПП «Верховинський»

Громада Верховинщини, сільські голови, активісти виступили проти розширення меж Нацпарку за рахунок прибережних територій і полонин. Люди бояться, що це спроба відібрати в громади землю.

Це питання вчора обговорили під час наради у Верховині, де були присутні заступник директора департаменту заповідної справи Мінекології Сергій Матвєєв, його колега Анастасія Драпалюк, сільські і селищні голови Верховинщини, депутати, представники НПП Верховинський та влади, активісти. 

Представники Мінекології повідомили, що згідно з міжнародними стандартами, з метою збереження Карпат в Україні необхідно проводити розширення природо-заповідного фонду. НПП Верховинський  планують розширити більше як на 11 тисяч га за рахунок прибережних територій річок Чорний і Білий Черемош та полонин.

«Ми рубаєм ліс, видобуваєм газ і нафту, своєю діяльністю забруднюєм природу і повітря. Минулого року, наприклад, була засуха в Центральній Україні. Тому зараз на всіх рівнях гостро стоїть питання збереження довкілля. Одне з завдань- створення територій і об'єктів природо- заповідного фонду» - зазначив Матвєєв.

Представник міністерства Анастасія Драпалюк зазначила, що природо-заповідні території в Україні зараз займають 6,6% території. В рамках угоди з Європейським Союзом їх треба збільшити до 15%.

Громада висловила своє обурення, верховинці бояться що розширення території Нацпарку це лише спорба відбрати землі, які по-праву належать громаді.

«ЄС приймає рішення за нас, Київ приймає рішення за нас, а нас ніхто не питає. Ми тут живем і ми перші зацікавлені в тому, щоб зберегти природу для дітей. Ми теж бачимо забруднені річки, але порадьтеся з нами. Якщо річкою чи полониною керує громада, то приймається колективне рішення, а якщо парк-  то одна людина своїм підписом може зробити з ними все, що завгодно» - обурюються люди. 

Депутат районної ради від партії «ВОЛЯ» Ольга Соломійчук наголосила, що люди просто не довіряють владі, і не впевнені чи річки, ліс, полонини будуть збережені. 

«Люди знають, що будь-яке рішення влади може помінятись докорінно. Вони вже обопеклися на міні-ГЕСах, обіцяли що світло буде краще і дешевше, в результаті одні олігархи тільки заробляють, а у нас все руйнується. Мали в селі Грамотне єдиний в районі великий водоспад, його сьогодні вже немає, його«прикрашають» труби» - наголосила Соломійчук.

Активіст «ВОЛІ» Оксана Сусяк власне ініціювала таку зустріч, щоби представники міністерства та керівництва парку пояснили всі переваги і загрози розширення меж НПП «Верховинський». Однак цього на зустрічі люди так і не почули.

 «Звичайно, хочеться вірити в краще, щоб за природою доглядали, вирощували ліси, розводили худобу. Якби нам розказали, що Нацпарк вже зробив корисного для природи, можливо ми б і змінили думку, але наразі ми самі бережем природу. Гуцули переживають за полонини, бо вони займались сільським господарством спокон-віків, і забирати у них хліб не можна. Ми не хочемо бути прохачами, просити владу дати нам землю. Ми хочемо зберегти свою автентичність, щоб до нас приїжджали туристи», - каже Оксана Сусяк.

Юрист Ольга Ганиш відзначає, що справді, передавши землі Нацпарку, люди втратять вплив на них.
 «Сьогоднішня зустріч мала носити інформативний характер, але відповідей на свої питання верховинці не почули. Тому наступний етап – проведення громадських слухань і прийняття рішень сесіями рад. Тут люди повинні знати, що у випадку передачі земель Нацпарку, вони більше не будуть мати впливу на них,тому що згідно з законом Нацпарк управління своїм майном здійснює самостійно» - каже юрист. 

В свою чергу депутат Надвірнянської районної ради від партії «ВОЛЯ» Тетяна Пришляк відзначає, що такі настрої жителів повязані і з тим, що в сусідньому Косівському районі є досвід неналежної роботи Нацпарку, який скоріше нищить природу.
«Ми, активісти «ВОЛІ», боролись за звільнення директора НПП Гуцульщина, тому що і земельна документація була невпорядкована, і на території Нацпарку більше 200 га були приватизовані, були незаконні рубки і зловживання. Звичайно, у людей немає довіри. Ми бачимо що є перші приклади будівництва міні-ГЕС на гірських річках, де річки перетворили на сухе русло і спотворили екосистему, а Уряд налаштований розвивати гідренергетику. Тому вважаємо, що своє слово має сказати громада», - акцентує Тетяна Пришляк.