Люди з обмеженими можливостями з Коломийського району матимуть змогу проходити реабілітацію і адаптуватись до життя в суспільстві. Для цього в Центрі «Надія Отинії», який займається роботою з дітьми та молоддю з особливими потребами в селищі Отинія закупили нові тренажери, а також відкрили зал для хворих на аутизм.
Вчора волонтери провели «свято літа» для дітей і батьків, які відвідують Центр.
ГО «Товариство молодих інвалідів та їх батьків «Надія Отинії» під керівництвом Антоніни Шушкевич діє протягом 5 років. Основною метою організації є сприяння інтеграції у суспільство та реабілітації не тільки дітей, але й дорослих з особливими потребами. 108 людей відвідує Центр, в більшості це особи з інвалідністю. Волонтери надають підтримку також багатодітним сім`ям, онкохворим і одиноким людям, воїнам АТО.
Поки в Центрі по роботі з дітьми та молоддю з особливими потребами є лише загальний зал, а також кімната для хворих на аутизм. Планують також зробити ремонт у залі з тренажерами. Попри значну чисельність учасників, Центр розвивається завдяки роботі волонтерів.
Керівник Центру Антоніна Шушкевич говорить, що від держави волонтери коштів не отримують, тільки цьогоріч селищна рада виділила 10 тисяч гривень на ремонт даху і заміну вікон:
«Проте є волонтери як місцеві, так і закордонні, які постійно допомагають будувати і розвивати Центр, їх небагато, але вони фактично все роблять. Тренажери закупили представники американського фонду «Джин-Джер», є також і місцеві наші добродії, які постійно допомагають людям з особливими потребами, а також сім`ям, які відвідують Центр».
Помічник народного депутата від партії «ВОЛЯ-РУХ НОВИХ СИЛ Михайла Саакашвілі» Юрія Дерев`янка Марія Карпюк, постійно працює з Центром як мама, волонтер і активіст:
«Бачу перспективу у розвитку цього закладу, адже його, окрім дітей, відвідують також і молоді люди від 18 років. Усім зрозуміло, що в Україні їм тяжко адаптуватись в суспільство. Потрібно, щоб було таких центрів якомога більше, де діти могли б реалізовувати свої мрії, розвивати здібності, створювати себе як особистість. У людей з особливими потребами є багато незвичайних талантів, вони творчі і душею багаті: люблять вишивати, співати, виготовляти художні вироби».
На думку Марії Карпюк, такі заклади як Центр в Отинії дають людині з особливими потребами фундамент, який може допомогти їй реалізувати себе в майбутньому: «Попри те, що Центр діє на громадських засадах, вважаю, що все-таки потрібно, щоб фінансову допомогу надавала держава, бо діти і молодь тут розвиваються. Необхідно також сприяти їх подальшому працевлаштуванню».
Петро Богаченко, якому безпосередньо надавали допомогу у «Товаристві молодих інвалідів та їх батьків «Надія Отинії», хворіє на дитячий церебральний параліч, проте це не завадило хлопцеві стати музикантом , писати вірші: «Люблю співати для дітей і молоді, які відвідують Центр. Я сам як ніхто інший знаю, що людям з особливими потребами необхідна підтримка і любов. Мене у моїй хворобі підтримала мама, я не був сам, хоча дитячий церебральний параліч – це тяжке захворювання. Коли я був малим, то взагалі не ходив, але завдяки мамі став на ноги. Зараз я радий тому, що я є таким, яким є, що можу спілкуватись з людьми, маю дуже багато друзів і знайомих з благодійних організацій. Мені приємно, що Центр по роботі з дітьми та молоддю з особливими потребами в Отинії розвивається, бо вони тут відчувають себе однією великою родиною».
