Іван Гевкалюк:Серед першочергових питань – ремонт доріг і перекриття даху школи

Депутат районної ради Іван Гевкалюк у житті завжди керується поняттями – я вихований і навчений з дитинства допомагати тим, хто цього потребує і живу за прописаною істиною «Дайте і вам дасться». 

"Зараз для кожного з нас настав той час, коли ми не повинні боятися брати відповідальність за своє майбутнє, дбати та працювати задля покращення інфраструктури і завдяки спільній та натхненній праці будувати нову розвинену Україну. Я, як депутат районної ради, стараюся виражати і захищати інтереси територіальної громади Гаврилівки, жителі якої мені довірили таку відповідальну роль. Постійно підтримую зв'язок зі своїми виборцями та органом місцевого самоврядування і намагаюся допомагати та своєчасно реагувати на наболілі і злободенні питання". 

 – Іване Михайловичу, які основні ваші напрацювання як депутата районної ради?

– Завдяки спільній праці та зусиллям вдалося зробити багато, передусім, у 2015 та 2016 роках перекрили два корпуси школи, залучивши для цього із районного бюджету понад один мільйон гривень. Для того, щоб перекрити дах ще на трьох корпусах школи потрібно понад 2 мільйони гривень. Багато що вдалося зробити по дошкільному навчальному закладу «Незабудка», де, зокрема, поміняли підлогу у навчальних і спальних кімнатах, яка наскрізь прогнила через грибок. Це вдалося виконати завдяки сприянню начальника відділу освіти РДА Степана Северилова, сума всіх робіт склала понад 110 тис. грн. Багато моїх запитів та звернень стосувалися ремонту автомобільних доріг Лісна Тарновиця – Тлумач і Богородчани – Ланчин, які вже практично непроїзні. Отримував практично одні відписки від Облавтодору, що роботи ведуться і навіть частково виконані деякі. А насправді: завезли лише машину щебеню за селом Волосів і грейдер зробив планування виконавши поточний ремонт приблизно 100 метрів автошляху. Вже цього року, на моє прохання у Гаврилівку приїжджав заступник начальника Служби автомобільних доріг в області Михайло Новосільський і пообіцяв, що спільними зусиллями дорогу  у Гаврилівці частково відремонтують, для цих цілей райдержадміністрація виділила 60 тонн щебеню. Його перевіз місцевий підприємець Василь Гараздюк, зараз ж стоїть питання про бітум, якого у районі нема, і на тому роботи зупинилися. Неодноразово клопотав перед Облавтодором щодо встановлення дорожніх знаків: інформаційного «Гаврилівка» на в’їздах у село, один з яких з незрозумілих причин знаходиться на цегельному заводі у Лісній Тарновиці і попереджувального «Головна дорога» на двох роздоріжжях населеного пункту. Серед позитивного – тривають роботи із реконструкції опалення у Гаврилівській ЗОШ І-ІІІ ст., для цього із районного бюджету виділили 420 тисяч гривень (200 тис. грн. з районного бюджету, ще 200 тис. грн. як освітню субвенцію). Завдяки коштам із сільського бюджету частково перекрили адмінприміщення сільської ради у тій частині, де знаходяться кабінети фельдшерсько-акушерського пункту. Шукатиму шляхи, як їм допомогти і зберегти це приміщення, яке зараз в аварійному стані. 10 тисяч гривень вдалося залучити для продовження робіт із вуличного освітлення.

Окрім цього, постійно сприяв та допомагав воякам, які зараз на Сході України. Будучи на посаді директора ринку допомагав харчами і теплими речами, клопочу про виділення земельних ділянок для своїх демобілізованих односельчан, зокрема, за моїм наполягання виділено 9 тисяч гривень, які використали для розпаювання земельних ділянок для учасників АТО із Гаврилівки.

– Який шлях порятунку і ремонту доріг ви вбачаєте?

– Дороги ми мусимо рятувати всіма можливими засобами, бо  це, передусім, безпека людей і пасажирів маршрутних транспортних засобів. Приватні перевізники буквально знищують свої транспортні засоби, бо в будь-який час може відвалитися колесо чи виникнути інша серйозна поломка. А в автобусах велика кількість як дорослих, так і дітей. Одним із шляхів порятунку доріг стане створення об’єднаннях територіальних громад і тоді із сформованого бюджету та інвестиційної субвенції стане можливим виділення коштів на ці цілі. Дорога – це те є основне, що формує думку про село і громаду. А сьогодні, ми що можемо казати, які ми господарі…

– Який вбачаєте потенціал і труднощі у функціонування потенційної Переріслянської сільської ОТГ?  

Об’єднана територіальна громада має як свої плюси, так і мінуси. Потрібно покращувати об’єкти інфраструктури, передусім, школи, фельдшерсько-акушерські пункти і дошкільні навчальні заклади, створювати резервний фонд землі і центр первинної медичної допомоги. Так що буде багато роботи і тут потрібна фахова команда. Треба зразу виконувати свою роботу, формувати комісії, проводити засідання сесій, щоб покращувати добробут людей та вирішувати наболілі і злободенні проблеми. Першочерговим завданням повинен стати пошук інвесторів та створення робочих місць. Маємо вже успішні приклади у Гаврилівці – тут виготовляють солодощі, огорожі, надмогильні пам’ятники. Як в селі так і ОТГ треба трудитися над розвитком спорту і пропаганди здорового способу життя. Зараз на належний рівень піднятий футбол, а хотілося, щоб такими значними темпами розвивалися баскетбол, волейбол, гандбол, легка атлетика та інші. Можливе і відкриття дитячо-юнацької спортивної школи, бо в нас багато обдарованих дітей. Хотілося би ще більшої роботи від клубних установ, навести порядок у лісових угіддях, які рубають  нещадно і переважно ділову деревину, а сухостій і гілки залишають,  не проводячи санітарних чисток. Хтось на цьому заробляє капітал і сміється. У світі за таке карають, а в нас безгосподарність. Великі проблеми із сміттям, у придорожні канави люди кидають мішками, складається уявлення, що вони не мають ні совісті, ні розуму. І за умови створення ОТГ цьому можна буде дати лад: карати за незаконний викид сміття, налагодити процес вивезення і утилізації та налагодити роз’яснювальну роботу. Багато пропадає землі і маємо з цим щось робити. Колгоспи розвалили, а зараз нічого нема. Критичним є й працевлаштування нашої молоді, яка змушена гарувати по світі виконуючи некваліфіковану працю.

 – Знаємо, що ви активно сприяєте будівництву церкви. Як просуваються роботи?

Адміністратор церкви Архистратига Михаїла отці Роман і Юрій проводять велику і вагому роботу, зокрема, щодо залучення молоді. Діють християнсько-церковні спільноти «Агапе», «Адонай», «Матері в молитві», «Жива вервиця», гаврилівчани Дмитро Мішко, Дмитро Щербатий та Іван Молитовник навчаються в Івано-Франківській духовній семінарії , виходець із нашого села – о. Володимир Андрусяк працює на парафії у Зелені. Налагоджена тісна співпраця із школярами. На мою думку, це гідний приклад того, як повинні працювати з молоддю, щоб не завмирало життя.

Зусиллями громади ведеться будівництво церкви, і жителі села тут проявляють розуміння і пошану. Районна рада і райдержадміністрація стараються нам допомагати, вагому лепту вносять заробітчани, які працюють в Італії, Англії, США, Португалії та інших країнах, Благодійний фонд Юрія Дерев’янка й інші благодійники.

Роботи тривають, невдовзі встановимо вхідні двері основного входу, закінчимо малювання і шпаклювання, вже зроблено вхідні сходи, балясини на балконі (на хорах), тепла підлога та багато іншого. Виготовлена необхідна документація для підключення до газової мережі, зараз ще залишилося виконати підвідні роботи і придбати котел. Живемо сподіваннями, що до Храмового празника 2018 року ми Храм відкриємо, найімовірніше, не при 100-відсотковій готовності, бо непідйомна сума зараз потрібна на іконостас.  

– Ваше відношення до ситуації навколо потенційної Переріслянської ОТГ?

– Мені стало дуже прикро, коли на черговій сесії районної ради заступник голови районної ради Ігор Писклинець зачитав це звернення щодо не відповідності Перспективному плану створеної Переріслянської ОТГ. Практично мене підтримали 10 колег-депутатів утримавшись від голосування. Обласна рада також не схвалила внесення змін у Перспективний план, хоч комісійно це депутати підтримали. Переконаний, що правда на нашому боці і це питання намагаються чомусь заполітизувати. Це є добровільне рішення і воля громад Переросля, Фитькова, Гаврилівки і Волосова.

Всі вбачають перспективу розвитку і дають надії, що все у нас буде добре. Від цієї громади варто чекати вагомих результатів у розпорядженні землею, ремонту доріг і в інших інфраструктурних питаннях. Можливо, вдасться докінчити будівництво басейну у Гаврилівській школі та створити всю необхідну спортивну інфраструктуру.

Такі успіхи у господарці Гаврилівки неможливі без численних людей -  директора школи Івана Приймака, завідувача ДНЗ «Незабудка» Г. Микитюк. А в депутатській роботі – обізнаних і фахових юристів та помічників народного депутата України Юрія Дерев’янка.