Непересічні люди ВОЛІ: Івона Костина

Історія Івони Костиної — це сутність Революції Гідності. 17-річна активістка партії «ВОЛЯ», яка організувала кухню під Стелою від першого дня Євромайдану, пережила обстріли, провела бійців на Схід, а цими вихідними організовує Благодійний арт-фестиваль УКРОП для збору коштів на потреби бійців в зоні АТО. Ось її історія.

«Я була на Майдані з першого дня. З першого грудня згуртувала навколо себе певну кількість людей, які були під час розгону студентів. Відтоді організовувала весь рух на Cтелі і навколо неї, зокрема, повністю контролювала роботу кухні. З цими хлопцями ми пробули на Майдані 4 місяці пліч-о-пліч. Під час цих всіх подій познайомилася з Єгором Соболєвим. Ми всі разом працювали для того, щоб залишитися і продовжувати боротьбу на Майдані. Доки 18 лютого Беркут не спалив все, що в нас було. А 20-го лютого, коли ми були в Маріїнському парку з нашими хлопцями, саме на цих барикадах, деякі хлопці були поранені. Мій близький друг Устим Голоднюк тоді загинув. Після того я ще десь місяць була на Майдані, але особливої активності вже не проявляла. Поїхала до Львова на 2,5 місяці, щоб оправитися трошки своїм психічним станом, а повернулася, тому що Єгор якраз запропонував мені стати частиною команди «ВОЛІ».

Багато хто з моїх хлопців з Майдану пішов на Схід. Ми досі намагаємося тримати контакти, я допомагаю їхнім батальйонам як можу. Це невелика допомога, не якісь там масштабні суми: відправляємо їм посилки, або джгути, або целокс – що потрібно на конкретну роту. Це, переважно, 95-та бригада - там мій найближчий друг зараз знаходиться, і їхніх роті багато чого не вистачає, як і усім. Допомагаємо – дістаємо необхідне всією сім’єю, друзями.

Я сама малюю, займаюсь творчістю і, взагалі, вільно подорожувала до того, як сталася революція. Вже зараз займаюся тим, щоб реалізувати творчий проект - організувати фестиваль, розвивати мистецький напрямок.

На мою думку – це зараз один з найважливіших напрямків розвитку країни. Люди мають зараз зробити великий акцент на мистецтві. Якщо у нас не буде культури, то можна закривати всі інші напрямки, і йти додому, в створеній новій Україні.

Ідея організувати арт-фестиваль УКРОП з’явились після того, як познайомилася з волонтерською сотнею «Україна – Світ». Ми вирішили, що просто так у людей вже не вистачає запалу, щоб допомагати армії. Треба людей підбурювати, щоб це не закінчувалось, бо ситуація в армії краще не стає. На 30-31 серпня у Мистецькому Арсеналі ми підготували сильну програму – і кінопокази, і концертна програма, і літературна. Так само планується робота з художниками в дитячій зоні і загалом по всьому фестивалю. Буде благодійний аукціон на підтримку АТО, лоти до якого надають відомі українці, друзі. Також благодійний ярмарок, на якому майстри зможуть представити свої роботи, а виручені кошти будуть відправлені на рахунок благодійної організації, а вже потім з виручених коштів ми доставимо допомогу нашим хлопцям.

Наша нація має, нарешті, народитися, викристалізуватися і створити свій продукт, своє обличчя, яке в нас намагалися вбити вже дуже багато століть підряд.

Ніколи в нас не було ось цієї ідеї, яку ми змогли представити на Майдані. Ми за ці півроку відвикли, що щось палає, стріляє, вибухає, а воно в цей час відбувається всього за кількасот кілометрів звідси. Мені самій це важко уявити. Багато людей намагаються дистанціюватися, а цього робити ніколи не можна.

Ця революція - з зовсім іншою мотивацією. Зміна конкретних облич, їхнього позиціонування, зміна того, як ми самі себе позиціонуємо в своїй країні, хто така людина в цій країні, що вона має робити? В мене ніколи не було уявлення, що я громадянин, і я чимось відповідальна перед цією країною. А воно з’явилося. Ти повністю несеш відповідальність за те, що буде в твоєму майбутньому, де будуть жити твої діти. Для мене це дуже ясно стало - я намагалася пояснювати це команді, яка зі мною була. Ми не маємо приводити когось до влади, а маємо стати цією владою. Може, це звучить, як кліше, але це реалії – ми маємо бути відповідальними за те, що відбувається в цій країні».