Тамила Ульянова — юрист, громадський діяч. Ще 10 років тому розпочала свою боротьбу за відродження патріотичного руху в Дніпропетровську, переламним моментом якої став Євромайдан. Сьогодні вона, Голова люстраційного руху Дніпропетровська та партієць «ВОЛІ», розповідає свою історію.
«Свою активну громадську діяльність я розпочала ще в 2004 році, під час Помаранчевої революції, вже тоді відчуваючи загрозу державності Украіни від режиму Януковича. Його прихід до президентства унеможливив моє перебування в органах державної влади - за моїм власним несприйняттям.
Євромайдан став переламною подією в моєму житті. Тоді я стала однією з перших, хто вийшов на протест в Дніпропетровську, часто бувала на Майдані в Києві. Після початку агресії Росії мене запросили долучитися до Штабу національного захисту - об’єднання свідомих громадян, які самоорганізувалися для захисту міста та області. Штаб влаштував блок-пости, на яких постійно чергували волонтери, і кожного дня до нас приєднувалися нові люди. До нас тоді почало надходити дуже багато звернень про неправомірні дії міліції та суддів. Тому ми почали боротися з ними так, як могли: влаштовували акції, пікети, розповідали про порушення в соцмережах.
Так виникла ідея створення Люстраційного комітету у Дніпропетровській області при Штабі національного захисту.
Тоді Єгор Соболєв в Києві та Ірина Суслова в регіонах саме розгортали активну діяльність, і ми разом почали працювати над втіленням ідей Майдану про люстрацію. Організували громадський тиск і домоглися відсторонення з посад начальника УМВС в Дніпропетровській області Гогуадзе, начальника обласного управління ДАІ Вовчука та начальника управління природніх ресурсів та екології області Пахниці. А щоб люди і, особливо, чиновники не забували, що процеси люстраціі в Україні неминучі, на День міста 13 вересня, на набережній у Дніпропетровську встановили стелу люстрації.
Я народилася і виросла в Дніпропетровську, тут живуть мої діти, мої батьки. Тато все життя працював в органах МВС, зараз на пенсії, але з початком війни поїхав до зони АТО, де служить в одному з добровольчих батальйонів. Тому для мене питання очищення влади від зрадників і хабарників - не просто громадянська позиція, а життєва необхідність. Бо від цього залежить, в якому місті та країні житимуть мої діти, чи повернеться з зони АТО живим та неушкодженим мій тато, чи врешті решт, відбудуться ті зміни, до яких так прагну я, і на які заслуговує Україна».
